-
1 стан бесконечной прокатки
стан нескінче/ нної прока/ ткиРусско-украинский металлургический словарь > стан бесконечной прокатки
-
2 Кузанський, Ніколай
Кузанський, Ніколай (справжнє прізв. Кребс) (1401, Куза на Мозелі - 1464) - нім. філософ, теолог, вчений. Навчався у Гейдельберзькому, Падуанському і Кельнському ун-тах. Од 1448 р. кардинал римо-католицької церкви, відомий релігійний діяч. Займався також дослідженнями у галузі математики, астрономії, географії тощо. Філософія К. формувалася на межі Середньовіччя і доби Гуманізму, зазнала впливу античного і християнського доробку, філософії піфагореїзму, платонізму, неоплатонізму і аристотелізму як античної, так і християнської доби. Як у християнського філософа, Бог у центрі уваги К., проте не стільки сам по собі - нескінченність, недоступна для пізнання, - скільки у співвідношенні зі створеним ним світом. Якщо Бог у К. - це "абсолютний максимум", то світ - це "відносний максимум" О. станній не має якогось визначеного центру та просторових меж; планета Земля також не є певним чином локалізована і помірно рухається у безмежжі простору. У розумінні Бога К. яскраво виявився один із провідних принципів його філософії - принцип збігу протилежностей (лат. coincidentia oppositorum), а саме: Бог є трансцендентним щодо світу (універсуму) й одночасно іманентним, присутнім у кожній його частині, нехай щонайменшій. Нескінченність у К. постає як Вічність, або максимальна присутність, тобто Безначальний початок - Бог-Отець. Вічність, як прояв нескінченності, фіксує рівність самій собі. Проте "Рівність" уже покладає "своє інше" Отця, тобто Бога-Сина. їхню єдність символізує Святий Дух. Апофатична нескінченність перетворюється на продуктивну Божественність Трійці Д. ля конкретизації думки - яким чином світ залучається до буття, К. важливі два принципи: 1) обмеження "абсолютного максимуму"; 2) розгортання Бога у світ і згортання, або повернення усіх речей у Божественне лоно. Розгортання є початком розмежування максимуму і мінімуму, які в Абсолюті втратили свій сенс, але у скінченному світі його отримують. Так єдність розгортається у кількість; спокій - у рух; вічність - у час; тотожність - у відмінність; рівність - у нерівність тощо. Людина, за К., - це мікрокосм, подібний до макрокосму, в якому здійснюється єдність божественного і природного. Назва основного твору "De docta ignorantia" ("Про вчене незнання") розкриває основну пізнавальну ідею творчості К., яка полягає назагал у тому, що найвища мудрість - це визнання власної пізнавальної неспроможності. Проте це не відмова від раціоналізму, а його відкриття на рівні металогіки. Зіставлення можливостей скінченного розуму веде від об'єкта до об'єкта, встановлюючи їх подібність, але воно нездатне цілковито відтворити картину світобудови, тому зупиняється перед нескінченністю (розум так наближається до істини, як вписаний багатокутник до кола). Те, що несила осягнути "розуму", здолає "інтелект", що підносить людину до божественного рівня - інтелектуального споглядання, в якому ототожнюються протилежності. Цьому має відповідати стан людської душі: віра керує розумом, а розум поширює віру; інтелектуальне пізнання є розгортанням віри.[br]Осн. тв.: "Про вчене незнання" (1440); "Про втаємниченого Бога" (1444); "Апологія вченого незнання" (1449); "Візія Бога" (1453); "Про злагоду віри" (1453) та ін. -
3 on
1. advна, до, далі, уперед1) місцеперебування, рух, напрям — далі, упередgo on! — ідіть далі!, продовжуйте
what is on today? — що йде сьогодні (в кіно, театрі)?
2) дія, робота3) надівання, натягування4) збільшення — на◊ and so on — і так далі
◊ he is a little bit on — він напідпитку
◊ they were on to him at once — вони відразу його розкусили
◊ he is always on to me — він завжди чіпляється до мене
◊ keep your hair on! — спокійно!, не хвилюйтеся!
2. prep — на, по, в, біля, коло, після, під час, у, з приводу, про, за, при, з, від, під, над, до1) місцеперебування — на2) рух по поверхні — по3) спрямованість руху — по, на, у, вto kiss smb. on the lips — поцілувати когось у губи
to pat smb. on the hand — погладити когось по руці
4) розташування поблизу або на межі — на, біля, коло5) частина світу — на6) час — у, в, на9) наявність з собою — у10) предмет розмов — з приводу, про11) умова, причина, підстава — з, за, при, у, в, на, підon that ground... — на тій підставі, що...
to congratulate smb. on smth. — поздоровити когось з чимось
to have smth. on good authority — узнати щось з достовірних джерел
13) спосіб дії, руху — по14) інструмент дії, знаряддя — на15) сфера діяльності, місце роботи — на, в16) перебування в стані — на, у, в, під17) зайнятість чимсь — на, у, зto send smb. on an errand — послати когось з дорученням
18) характер відносин — у, на19) засоби існування — на20) об'єкт дії, ставлення — над, доto work on smth. — працювати над чимсь
to be fair (unfair) on smb. — бути справедливим (несправедливим) до когось
21) надія, розрахунок — на, відto rely (count) on smb., smth. — покладатися (розраховувати) на когось, щось
to depend on smb., smth. — залежати від когось, чогось
22) приблизність, неточністьon account — внаслідок, через
on the one (the other) hand — з одного (іншого) боку
on the instant — відразу, негайно
* * *I a1) ближній, внутрішній2) cпopт. частина поля, на якій стоїть гравець з битою ( крикет)3) ефективний; діючий; який має силу4) обізнаний, знаючий; підходящий; пристойний5) цілком можливий, досяжний; легкийII adv1) указує назнаходження на поверхні чого-нпбудь; рух на поверхню чого-небудьto work on — продовжувати працювати; просування вперед- у просторовому е часовому значенні вперед; наближення до якого-небудь моменту до; віддалення- у просторовому е часовому значенні
4) указує на увімкненість або роботу механізму, приладу, системи- часто передається дієслівними префіксами в-, за-; the light is on світло горить5) указує нанадягання одягу або наявність її на кому-небудь, на натягування чохла в, на; передається дієслівними префіксами; нанесення чого-небудь на поверхню предмета в, на; передається дієслівними префіксами6) указує на напрямок на, доto head on (to) — мop. тримати курс (на)
7) кoм. указує на збільшення вищеand so on, — так далі
on and on — нескінченно, не перестаючи
III prepcome onl — ну, давай!, узяли!, почали!
1) у просторовому значенні вказує назнаходження на чому-небудь або на поверхні чого-небудь на; рух по поверхні по; спрямованість або місце прикладення дії на, в, у, по; місцезнаходження або положення біля або на межі чого-небудь на; в, біля; знаходження на такій-то річці (у географічних назвах) наStratford-on-Avon — Стратфорд-на-Ейвоні; частини світу на
2) у часовому значенні вказує наякий-небудь день, момент часу в, у, на; дату- передається poд. відмінкомon and after the 15th — починаючи з п'ятнадцятого ( числа) включно; частину дня в; передається орудним відмінком; послідовність подій після, по; з герундієм передається дієприслівником
cash on delivery — зі сплатою після доставки; одночасність подій під час; по
3) указує на наявність чого-небудь (при собі, з собою) у4) указує на предмет переговорів, суперечки, тему книги, лекції про, відносно, з ( приводу), на5) указує наумову на, за, при, в, підon the condition that — за умови, що; підставу, причину на, з, із, по, за, в, у; передається орудним відмінком
on account of — внаслідок, через
on suspicion — за підозрою; джерело з, за, по
on hearsay — з чуток; джерело доходу, предмет оподаткування з, із, на
6) указує наспосіб дії- передається прислівником (із субстантивованим прикметником)on a sudden — раптово; спосіб передачі по
on the telephone — по телефону; спосіб пересування в, на; разом з iм. передається прислівником
on horseback — верхи; опору на
7) указує наінструмент, знаряддя на; передається орудним відмінкомto cut one's finger on a knife — порізати палець ножем; паливо на
8) указує насферу діяльності, роботу в якій-небудь установі, у комісії на, в, у; перебування у складі, числі в, уon the programme y — програмі; знаходження в якому-небудь стані, положенні або на перебіг процесу на, в, у, при
on sick-leave — на бюлетені; зайнятість чим-небудь у даний час на, по, в, у, з, із
on business y — справі; у відрядженні
on duty — під час виконання службових обов'язків; на чергуванні; характер відносин в, у, на
9) указує назасоби існування на; передається орудним відмінком; предмети харчування на; передається орудним відмінком10) указує на предмет витрат на11) указує наоб'єкт дії до, на, над, для; передається дaв.; poд. відмінкамиto impose a fine on smb — накласти штраф на кого-небудь; особу або установу, на яку виписаний чек, куплені або замовлені квитки на; особу, яка зазнає неприємностей, відчуває біль
12) уживається післядієслів зі значенням покладатися, ґрунтуватися, впливати на, від; пpикм., дієприкм. мин. часу (у предикативі), указуючи на направленість інтересів на що-небудь, схильність до чого-небудь, рішучість- часто передається орудним відмінком14) указує на приблизність, неточність майже, біля, близько15) icт. указує на перехід у який-небудь стан16) у сполученняхon an /the/ average y — середньому
-
4 суперпозиції принцип
СУПЕРПОЗИЦІЇ (накладання) ПРИНЦИП - 1) Припущення, згідно з яким результуючий ефект складного процесу дії є сумою ефектів, які викликані кожною простою дією зокрема, за умови, що останні не впливають одна на одну. С.п. точно виконується лише стосовно лінійних систем, поведінка яких описується лінійними співвідношеннями. 2) У теорії класичних полів і у квантовій теорії - положення, відповідно до якого результат накладання допустимих станів фізичної системи (або можливих процесів у ній) є також допустимим станом (або відповідно можливим процесом). У релятивістській квантовій теорії, де розглядають взаємні перетворення частинок, С.п. доповнюється правилами супердобору (відокремлення суперпозиційних станів, які фізично не реалізуються в природі). Зміна методологічного змісту С.п. відбиває перехід фізики від концепції нескінченної подільності процесів, станів тощо до більш повного врахування їхньої якісної індивідуальності та цілісності. Разом з тим суть С.п. не виходить за межі ідеології редукціонізму.О. Кравченко -
5 Пірс, Чарлз Сандерс
Пірс, Чарлз Сандерс (1839, Кембридж - 1914) - амер. філософ, логік, природознавець; засновник прагматизму. Визначальне місце у філософському вченні П. посідає проблематика наукового методу, який дозволяє отримати знання про "справжній" стан речей, про "реальність", з якою мають узгоджуватися людські поняття і судження. На думку П., запропонований ним прагматичний метод не є ані метафізичною доктриною, ані спробою визначити будь-яку істину про предмет. Його ефективність вбачається у поєднанні філософських і власне наукових (математика, логіка) засобів дослідження. Центральний пункт епістемологічної системи П. становить концепція пізнавального процесу - перетворення "сумнівного уявлення" про речі і пов'язаної з ним проблематичної ситуації на "вірування", тобто на визнанні знання. Істина, за П., є узгодженням абстрактного твердження з ідеальною межею, до якої можуть привести судження вчених унаслідок нескінченних досліджень. Епістемологія П. - органічна частина його прагматичного методу: поняття про об'єкт забезпечується розглядом всіх практичних наслідків, що випливають із дій з цим об'єктом. Крім того, прагматичний аспект епістемології П. охоплював специфічне розуміння впливу персональної людської ситуації на перебіг та результати наукового дослідження (див. фаллібілізм). Т. зв. "принцип Пірса", який наголошує на "включенні розуму" у практичну діяльність - кредо прагматизму, що зумовлює синтетичність прагматистської установки, її гнучку праксеологічність. Першоосновою буття як такого, згідно з П., виступає "Космічна Свідомість", яка еволюційним способом реалізує свої інтенції ("персоніфікується") у певній "досконалій, раціональній і симетричній системі", у надрах якої у нескінченно віддаленому майбутньому має відбутися "кристалізація свідомості". Сформульовані П. концепти у галузі методології науки, логіки, семіотики, соціогуманітарного знання зумовили подальшу розробку проблематики прагматизму у XX ст. (неопрагматизм), стимулювали теоретичні ініціативи філософів (Патнем, Девідсон, Реслер, Рорті), які багато у чому повертаються до первісної трактовки прагматизму як широкої доктрини, яка має не лише методологічне, а й світоглядне, соціальне значення.[br]Осн. тв.: "Зібрання статей". Т. 1 - 6 (1931 - 1935), Т. 7 - 8 (1958); "Листи до леді Велбі" (1953). -
6 on
I a1) ближній, внутрішній2) cпopт. частина поля, на якій стоїть гравець з битою ( крикет)3) ефективний; діючий; який має силу4) обізнаний, знаючий; підходящий; пристойний5) цілком можливий, досяжний; легкийII adv1) указує назнаходження на поверхні чого-нпбудь; рух на поверхню чого-небудьto work on — продовжувати працювати; просування вперед- у просторовому е часовому значенні вперед; наближення до якого-небудь моменту до; віддалення- у просторовому е часовому значенні
4) указує на увімкненість або роботу механізму, приладу, системи- часто передається дієслівними префіксами в-, за-; the light is on світло горить5) указує нанадягання одягу або наявність її на кому-небудь, на натягування чохла в, на; передається дієслівними префіксами; нанесення чого-небудь на поверхню предмета в, на; передається дієслівними префіксами6) указує на напрямок на, доto head on (to) — мop. тримати курс (на)
7) кoм. указує на збільшення вищеand so on, — так далі
on and on — нескінченно, не перестаючи
III prepcome onl — ну, давай!, узяли!, почали!
1) у просторовому значенні вказує назнаходження на чому-небудь або на поверхні чого-небудь на; рух по поверхні по; спрямованість або місце прикладення дії на, в, у, по; місцезнаходження або положення біля або на межі чого-небудь на; в, біля; знаходження на такій-то річці (у географічних назвах) наStratford-on-Avon — Стратфорд-на-Ейвоні; частини світу на
2) у часовому значенні вказує наякий-небудь день, момент часу в, у, на; дату- передається poд. відмінкомon and after the 15th — починаючи з п'ятнадцятого ( числа) включно; частину дня в; передається орудним відмінком; послідовність подій після, по; з герундієм передається дієприслівником
cash on delivery — зі сплатою після доставки; одночасність подій під час; по
3) указує на наявність чого-небудь (при собі, з собою) у4) указує на предмет переговорів, суперечки, тему книги, лекції про, відносно, з ( приводу), на5) указує наумову на, за, при, в, підon the condition that — за умови, що; підставу, причину на, з, із, по, за, в, у; передається орудним відмінком
on account of — внаслідок, через
on suspicion — за підозрою; джерело з, за, по
on hearsay — з чуток; джерело доходу, предмет оподаткування з, із, на
6) указує наспосіб дії- передається прислівником (із субстантивованим прикметником)on a sudden — раптово; спосіб передачі по
on the telephone — по телефону; спосіб пересування в, на; разом з iм. передається прислівником
on horseback — верхи; опору на
7) указує наінструмент, знаряддя на; передається орудним відмінкомto cut one's finger on a knife — порізати палець ножем; паливо на
8) указує насферу діяльності, роботу в якій-небудь установі, у комісії на, в, у; перебування у складі, числі в, уon the programme y — програмі; знаходження в якому-небудь стані, положенні або на перебіг процесу на, в, у, при
on sick-leave — на бюлетені; зайнятість чим-небудь у даний час на, по, в, у, з, із
on business y — справі; у відрядженні
on duty — під час виконання службових обов'язків; на чергуванні; характер відносин в, у, на
9) указує назасоби існування на; передається орудним відмінком; предмети харчування на; передається орудним відмінком10) указує на предмет витрат на11) указує наоб'єкт дії до, на, над, для; передається дaв.; poд. відмінкамиto impose a fine on smb — накласти штраф на кого-небудь; особу або установу, на яку виписаний чек, куплені або замовлені квитки на; особу, яка зазнає неприємностей, відчуває біль
12) уживається післядієслів зі значенням покладатися, ґрунтуватися, впливати на, від; пpикм., дієприкм. мин. часу (у предикативі), указуючи на направленість інтересів на що-небудь, схильність до чого-небудь, рішучість- часто передається орудним відмінком14) указує на приблизність, неточність майже, біля, близько15) icт. указує на перехід у який-небудь стан16) у сполученняхon an /the/ average y — середньому
-
7 Шопенгауер, Артур
Шопенгауер, Артур (1788, Данциг - 1860) - нім. філософ. Студіював філософію в Геттингенському й Берлінському ун-тах. Першими вчителями Ш. були Вольф, Фіхте, Шляєрмахер. Його перша (й основна) праця "Світ як воля та уявлення", що вийшла друком у 1819 р., а також лекційний курс (1820), присвячений новій (волюнтаристській) метафізиці, не мали успіху. Визнання філософського здобутку Ш. поступово почало утверджуватися лише після 1850 р. Ш. був першим із західних філософів, хто звернув увагу на релігійне й філософське вчення буддизму. Найвидатнішими філософами вважав Канта і Платона Ч. ільна ідея філософії Ш. - світ є моїм уявленням - має витоки у розрізненні Кантом світу феноменів (явищ) та ноуменів (речей у собі), але феноменалізм ІП. суттєво інший, ніж у Канта. Він апелює не до трансцендентальних умов пізнання предмета взагалі, а до властивостей інтелекту, які накладають відбиток на світ явищ, що є поспіль світом ілюзій, або "майя" (санскр. - магія, чари). Головне завдання пізнання, за Ш., полягає у тому, щоб відрізнити первинне й головне від другорядного і похідного. З'ясувати це завдання можливо, лише пробившись крізь утворену явищами зовнішню "завісу омани" до своєї власної внутрішньої суті шляхом безпосереднього її переживання. Тоді оприявниться істина, що первинною і справді реальною у кожній людині й у всьому світі є Воля. Отже, за Ш., внутрішньою сутністю світу є Воля, а її зовнішньою оболонкою - нескінченна й мінлива сукупність явищ. Світова Воля є "волею до життя", а носієм її - орієнтований на себе та на панування над іншими елемент загальної сукупності розмежованих поміж собою одиничних воль. Первень сліпої волі залягає в глибинах кожної речі й творіння; особливо виразно його дія виявляється в людині - через породження й безнастанне відтворення почуття тривоги, неспокою, невдоволення й ворожнечі, а також страху (передовсім смерті). Отже, життя - це стан непроминального розчарування й песимізму. Завдяки цій ідеї етика Ш. та історії філософії здобулася на назву "етики песимізму". Порятунок від усепоглинного песимізму, за Ш., можливий лише через естетичне споглядання або моральний чинник співчуття. Серед усіх мистецтв найвищим є музика, яка найсильніше пробуджує почуття звільнення від тягаря волі, оскільки почуття страждання й радості досягають тут найвищого рівня всезагальності. Останній крок заперечення осібної людської волі як чинника страждання Ш. вбачає у нірвані - стані спокою внаслідок поборювання волі до життя (але не через самогубство, а поступовий рух до занурення у спокій на обраному кожним життєвому шляху).[br]Осн. тв.: "Про чотири первні принципу достатньої підстави" (1813); "Світ як Воля та уявлення" (1819); "Про Волю у природі" (1836); "Дві засадничі проблеми етики" (1841). -
8 Демокрит
Демокрит (460, Абдера - 370 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, учень Левкіппа. Довгий час провів у мандрах по країнах Сходу. Написав близько 70 творів різноманітної тематики. Космогонічне за своєю проблематикою і цим подібне до інших досократичних філософій, вчення Д. разом з тим суперечить спільним метафізичним інтуїціям досократиків, що робить його перехідною постаттю від доби ранньофілософських космогоній до періоду класичної еллінської філософії. Основа онтології Д. - атомістика: вчення про атоми та пустоту як першопочатки буття. Поняття "атом" виникає як антитеза елейській нескінченній подільності сущого і покликане розв'язати апорії Зенона Елейського А. том за онтологічними якостями (окрім форми) дорівнює елейському сущому (Єдиному), але на відміну від останнього атомів може бути безліч. Усе існуюче складається з них як неподільних, самодостатніх, непроникних форм. Цим домінуюча у ранньофілософських космогоніях інтуїція континуальності (безперервності і цілісності) Космосу руйнується і замінюється принципом дискретності світу. Вказуючи на атоми та пустоту як першооснови сущого, Д. також стверджує рівновагому реальність буття і небуття, що радикально суперечило не лише елейському вченню, а й іншим досократичним космогоніям. На думку Д., незчисленні не лише атоми, а й світи, які складаються з них; ці світи (відмінні за розмірами, будовою, якостями) повсякчас виникають і гинуть. Множинність одночасно існуючих світів була принципово новою для Античності космогонічною ідеєю, яка у подальшій історії філософської думки опонувала образу єдиного, гармонійно впорядкованого світоустрою. Деструктурувавши характерну для ранньофілософських космогоній першосубстандію і замінивши її висхідними неподільними формами ("ейдоси", "щосьності", "буття"), Д. так само деструктурує другий найважливіший чинник досократичного уявлення про генезис Космосу: вселенську силу, дією якої твориться впорядкований світоустрій (Логос Геракліта, Діке Анаксимандра, Нус Анаксагора тощо). Замість неї у атомістиці - вперше в історії думки - з'являється поняття причини. У вченні про пізнання Д. розрізняв чуттєве і умоглядне знання. Чуттєві сприйняття виникають внаслідок потрапляння в органи чуттів копій (ейдолів) речей, котрі відокремлюються від них. Але чуття постачають лише "темне", спотворене і несправжнє знання, оскільки свідчать про множинний світ речей, а не про дійсний світ атомів та пустоти. Останній осягається лише розумом. Перевага умоосяжного знання над чуттєвим видавалася Д. настільки значною, що легенда оповідає про самозасліплення філософа променем сонця для того, щоб "темне знання" не відволікало його від розумового споглядання справжньої дійсності. У вченні про людину Д. виходить з того, що люди набули власних форм буття завдяки природі і досвіду. Згідно встановленню (спільній згоді) виникають слова, звичаї, закони і держава. Головною метою життя є еволюція - стан душі, коли вона перебуває у спокої та рівновазі, звільнена від страхів і пристрастей.[br]Осн. тв.: "Великий діакосмос (світоустрій)". -
9 єдність і боротьба протилежностей
ЄДНІСТЬ і БОРОТЬБА ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ - частковий випадок єдності багатоманітного. Багатоманітне - це будьяка, в т.ч. і нескінченна, множина речей або явищ, що відмінні одна від одної і знаходяться в безпосередньому або опосередкованому зв'язку. Найбільші, суттєві відмінності - це протилежності, властивості, які виключають, але водночас і обумовлюють та доповнюють одна одну: буття і небуття, конечне і безконечне, сутність і явище, необхідність і випадковість, необхідність і свобода та ін. Такі полярні або парні структури визначають основні проблеми буття людини та її світу і є орієнтирами для ціннісних виборів у людському житті. На підставі таких категорій в європейській філософії були виділені два світи - чуттєвий та умоглядний. Нім. філософ Ласк додав до них третій - світ цінностей. Протилежності охоплюють всю дійсність, але боротьба між ними має місце лише в людській спільноті, постаючи як боротьба між добром і злом, свободою та її запереченням, прекрасним і потворним; найбільш загальним тут є протилежність буття і небуття, що набуває змісту збереження і захисту життя та його руйнування. Термін "Є. і б.п." виник у діалектиці марксизму. Під ним розуміли боротьбу класів або станів в економіці, політиці тощо. Важливість такої боротьби, в розумінні марксизму, стала підставою її абсолютизації (поширення на все існуюче, на всі полярні категорії). Разом з тим відбулася політизація діалектики в цілому. Факт полягає у тому, що поза людиною протилежності не борються. В загальному вигляді їх зв'язок постає як взаємопроникнення протилежностей.М. БулатовФілософський енциклопедичний словник > єдність і боротьба протилежностей
-
10 космологія
КОСМОЛОГІЯ ( від грецьк. κόσμοζ - всесвіт; λογοζ - слово, вчення) - наука, яка досліджує походження, еволюцію, структуру Всесвіту в цілому, його просторових і часових масштабів, матеріального наповнення: протозоряної речовини, зірок, зоряних асоціацій, галактичних систем. У формуванні наукової ідеї виникнення усього земного й небесного природним шляхом важливу роль відіграло багатовікове протиборство геоцентризму і геліоцентризму. Наукова К. завдячує своїм виникненням не тільки практиці астрономічних спостережень, а й створенню та удосконаленню фундаментальних фізичних теорій. Наукова форма К. залежить від того, яка саме фізична теорія лежить в основі опису Всесвіту. Згідно з цим, розрізняють ньютонівську К., загальнорелятивістську К., квантовопольову К. Ньютонівська К., яка базується на механіці та теорії тяжіння Ньютона, дала ключ до законів руху небесних тіл і разом з тим ввела у фізику концепцію однорідного і нескінченного простору й часу. Загальнорелятивістська К. заснована на загальній теорії відносності Ейнштейна та працях Фридмана, в яких показано, що Всесвіт, заповнений речовиною, яка гравітує, не може бути стаціонарним; він може або розширюватися, або стискатися. Найважливішими спостереженнями, які підтвердили фридманівські моделі Всесвіту, стали два відкриття; в 1929 р. - ефекту "розбігання" галактик (т. зв. "червоне зміщення") і в 1969 р. - реліктового випромінювання. Квантово-польова К. (або інакше - К. "Великого Вибуху"), яка виникла на базі поєднання принципів квантової теорії поля і загальної теорії відносності, приводить до фізичної схеми, яка по-новому відповідає на одвічні космологічні питання. Згідно з К. "Великого Вибуху", Всесвіт має історію, яка почалася понад 15 млрд. років тому. Відповіді на питання про те, якою є фізична природа "Великого Вибуху" і що було до нього, можливі лише в межах квантової теорії поля, для якої органічними є процеси народження й знищення різних квантових збуджень - хвиль, часток, систем часток і полів. Всесвіт тут моделюється як специфічна гравітаційно пов ' язана система частокіполів, яка у процесі розвитку проходить ряд послідовних станів.В. Лук'янець -
11 становлення і деградація
СТАНОВЛЕННЯ і ДЕГРАДАЦІЯ - категорії, що характеризують процеси набуття (становлення) чи втрати (деградація) завершеної форми. С. і Д. поєднують моменти виникнення і зникнення речей, зародження можливостей і їх перетворення в дійсність або втрачання. Ідея буття як вічного С. і Д. плинного цілісного світу вперше чітко висловлена Гераклітом. Платон розрізняв буття як те, що існує само по собі і для себе, і становлення як те, що існує лише для іншого. Узагальнення давньогрецьк. уявлень з цього питання дано Аристотелем, який вважав характеристикою спрямованості становлення ентелехію. Підсилення інтересу до питань становлення, розгортання світових процесів має місце у вченнях Ляйбніца, Гердера, в нім. класичній філософи. С. і Д., за Гегелем, має в собі буття і ніщо таким чином, що вони сповна переходять одне в одне і взаємно знімають одне одного. У XX ст. осмислення С. і Д. сприяло формуванню концепцій органіцизму, побудові шарової структури буття Гартмана, теологічним еволюційним уявленням Шардена та уявленням про емерджентну еволюцію Александера. Процеси С. і Д., багатоструктуровані і різнодетерміновані у просторі і часі, супроводжуються переоформленнями структурної і елементної бази, змінами домінувань і часових ритмів Х. ід процесів С. і Д. залежить од багатьох факторів і позначається на проміжних формах їх реалізації, набуваючи характеру прогресу чи регресу, еволюції чи інволюції, стійкого стану або коливальних рухів, розпаду і зникнення. Суперечлива єдність С. і Д. добре відбивається в понятті кенозису, яке використовувалося в елліністичній філософії і східній патристиці для позначення сходження Бога в світ, творення світу і одночасно "спустошення", тобто вичерпання. В сучасній філософії подібна суперечність відбивається, зокрема, в понятті феноменологічної редукції, яке означає "очищення", тобто збіднення "Я" від будьяких психічних феноменів і натуралістичних уявлень, але в той же час - рух до "чистого (трансцендентального) "Я". В історії філософії поняття С. і Д. інколи заперечувалися, зокрема при недооцінці якісних перетворень у світі. Шопенгауер піддавав сумніву актуальність проблеми становлення, розглядав її як нісенітницю на тій підставі, що за нескінченний попередній час вже все реалізоване і досліджувати можна лише "завжди рівну собі сутність світу". Проте не викликає сумніву важливість категорій С. і Д. для аналізу перехідних і пограничних станів, процесів самоорганізації, розвитку пізнання і збереження цивілізації за умов її подальшого прогресу.В. КизимаФілософський енциклопедичний словник > становлення і деградація
См. также в других словарях:
ПРОКАТНЫЙ СТАН — в металлургии система машин (агрегат) для обработки давлением металлов между вращающимися валками (т. е. для прокатки), а также для выполнения вспомогат. операций (транспортирование исходной продукции со склада к нагреват. печам и к валкам стана … Большой энциклопедический политехнический словарь
ВОЛОЧИЛЬНЫЙ СТАН — машина для обработки металлов волочением. Состоит из одной или неск. волок и устройства, протягивающего через них обрабатываемую заготовку. Для получения труб, профилей и прутков применяют линейные или барабанвые станы однократного волочения… … Большой энциклопедический политехнический словарь
ПРОФИЛЕГИБОЧНЫЙ СТАН — машина для произ ва гнутых профилей из полосового металла (сталь, цветные металлы и сплавы) путём холодной формовки (гибки) между валками. Применяются гл. обр. для изготовления облегч. профилей, прокатка и прессование к рых менее рациональны, чем … Большой энциклопедический политехнический словарь
Нотный стан — нотоносец, строка из пяти горизонтальных параллельных линий, служащая для нотной записи. Нотные знаки размещаются на линиях Н. с. и в промежутках между ними. Звуковысотное значение линий и промежутков устанавливается посредством ключа, к… … Музыкальная энциклопедия
ИЗДАТЕЛЬСТВА И ИЗДАНИЯ ДУХОВНО-МУЗЫКАЛЬНЫЕ — гос., церковные и частные орг ции в России и др. странах, выпускавшие печатные издания правосл. церковных песнопений, и их публикации. В России в XVII нач. XX в. В XVII в. издание крюковых певч. книг в России не состоялось ни в 1652 г., когда… … Православная энциклопедия
ГРАВЮРА — [от франц. gravure], вид графического искусства; техника обработки досок (пластин, форм) гравирование для получения оттисков изображений на бумаге, ткани и т. п.; печатный оттиск. Евангелист Лука. Гравюра из «Апостола» И. Фёдорова. М., 1564 (РГБ) … Православная энциклопедия
Ломоносов, Михаил Васильевич — — ученый и писатель, действительный член Российской Академии Наук, профессор химии С. Петербургского университета; родился в дер. Денисовке, Архангельской губ., 8 ноября 1711 г., скончался в С. Петербурге 4 апреля 1765 года. В настоящее… … Большая биографическая энциклопедия
ГРУЗИНСКИЙ ЭКЗАРХАТ РУССКОЙ ПРАВОСЛАВНОЙ ЦЕРКВИ — [Грузинский Экзархат Святейшего Синода Православной Российской Церкви] (30 июня 1811 10 июля 1917; до 21 февр. 1920 Кавказский Экзархат РПЦ), правосл. Церковь на территории Грузии после ее вхождения в состав Российской империи и упразднения… … Православная энциклопедия
Ткачество — произ во изделий из волокон на ткацких станках, возникло в результате эволюции плетения в позднем неолите. У рус. до 19 в. преобладало домашнее Т. и отчасти ремесленное и кустарное, лишь в 1 й пол. 19 в. эти формы стали вытесняться сначала… … Российский гуманитарный энциклопедический словарь
ГРУЗИНСКАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ЦЕРКОВЬ. ЧАСТЬ I — [Грузинская Апостольская Автокефальная Православная Церковь; груз. საჟართველოს მართლმადიდებელი ეკლესია], Поместная Церковь, распространяющая юрисдикцию на территорию Грузии, а также на свою паству в приграничных областях Турции, Азербайджана и… … Православная энциклопедия
ИОАННА БОГОСЛОВА ОТКРОВЕНИЕ — последняя книга НЗ и всей христианской Библии. В рукописной традиции встречается не менее 60 вариантов ее наименования (Hoskier. 1929. Vol. 2. P. 25 27). В самых ранних рукописях (Синайском ( ) и Александрийском (А) кодексах) содержится краткое… … Православная энциклопедия
